Вс. Май 29th, 2022
Вся сім’я Ади Роговцевої долучилась до здобуття перемоги: вони серед добровольців і волонтерів

Чоловік та син доньки Роговцевої — добровольці. Другий син, його дружина та невістка — волонтери, а мама піклується про бійців, молиться за Україну та залишається в столиці. Усе це про родину  — героя України — акторки Ади Роговцевої.

«Я весь час бачу, як вони стоять отак навколо України, тому мені здається треба час, щоб їх винищити, або налякати, щоб вони пішли. Зараз я вся гнів, злість і ненависть. Любов не боїться ненависті, злості, любов всепереможна. Я не можу дивитися коли руйнують пологові будинки, лікарні і університети,  школи, коли руйнуються театри, не можу, в мене закипає гнів і я вірю в перемогу, як кожен з нас, ми маємо перемогти, в нас немає вибору», — каже Роговцева.

«В мене тут діти, в мене тут Катя, яка працює волонтеркою, онук в обороні і зять парамедик в обороні, ну як я їх кину? І шо? І мені буде десь добре? І я буду безпечно? Як?», — додає вона.

«Мама сказала: я нікуди не поїду. Якщо треба, ми будемо партизанити, ми обрали свій шлях, наші діти з найдрібнішими тут, в Києві і всі працюють. Ада зранку до ночі робить свою маленьку і велику роботу», — додає донька Катя акторки.

«Попрала, погодувала, поцілувала, похрестила, приходять після завдання і кажуть, оце якби не благословили, то може б нас і повбивало б», — каже Роговцева.

«Я не можу бути в підвалі жодної ночі,  мене іноді Катя затягує, коли небезпечно, я захлинаюсь, в нас непоганий підвал, так пощастило, там можна сісти, прилягти і нас небагато, а моя з Конотопа приятелька, дуже близька людина, каже, я навчилась спати стоячи і там можна тільки стояти і вода, і гарячі труби, і мами з дітками стоячи сплять, я не можу в цьому підвалі бути. Я в 44 році сиділа у льосі. В Глухові, ми були в окупації, мені було 5 років чи 6 і я пам’ятаю, що це таке, сидіти в льосі, коли бомблять і летіли бомби, а ми та ховалися. Я ненавиджу, я їх проклинаю за те, що люди сидять по підвалах, куди загнали цей гордий народ, вільний народ», — додає артистка.

«Мотя виріс з нами і випадково, але у 8 років потрапив на нулі, Мотя знає, як поводитися на блокпостах, бо він це не тут вийшов, Мотя був на базах взірцевих, в Моті була війна приручена як пес, який кудись гирчав, а до нього був лагідний. Чоловіки розібрали Мотіни іграшки, чоловік просив якісь підсумки, якісь плитоноски. Врешті в мене хлопці перше з чим пішли, це Мотіними речами. Мотя віддав батьку свого ножа, який йому військові подарували. Мене радує, що Мотя іноді має змогу пограти на фортепіано бійцям», — розповідає донька Роговцевої.

«Коли я поховала сина, то мені стало нічого нестрашно взагалі, тому що мама, яка втрачає сина, вона вже нічого не боїться», — твердить Роговцева.

«Ми ховали Пашу Лі. Прийшов на цю землю янгол, розкрив свої крила і обіймав весь світ і його цікавив весь цвіт. Скільки він подарував добра, а тепер його вбили. Наша сцена кінчається тим, що він стоїть, тягне руки, просить, щоб йому допомогли, а я підхожу ззаду і обіймаю, головочку його тримаю», — розповідає актриса про молодого актора, який загинув під час оборони Києва.

«Оце моя золота Катя, вона народилася мужньою дитиною, виросла в мужню жінку, вона розумніша за мене, вона сильніша за мене – серце болить, тому що дитина, але вона людина хороша. Моїй Каті 50 років, моїй маленькій донечці, моєму котику, їй 50 років», — розповідає Роговцева про доньку.

«України в Україні. Тоді буде перспектива в мого сина меншого, тоді буде живий мій старший, тоді буде живий мій чоловік. Ми для цього народились на світ», — так свої побажання на ювілей описує донька Роговцевої.

Читайте також:

Берлінський концерт на підтримку України українці назвали пропагандою і влаштували альтернативну акцію

Маму з немовлям із обкладинки ТІМЕ відшукав їхній рятівник, а вони поїхали дякувати батькам бійця

У Києві запустили електричку між лівим і правим берегами
Дополнительно:
Вся сім’я Ади Роговцевої долучилась до здобуття перемоги: вони серед добровольців і волонтерів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.