Чт. Июн 30th, 2022
На звільнених територіях Харківщині все ще обстріли, але люди радіють присутності українських військових

Гатять щодня, як по годиннику, близько півночі. Та найбільше дістається селищам поблизу лінії вогню. Їх рашисти засипають всіма наявними калібрами без перестанку, йдеться в ТСН.  

Близькість до позицій ворога відчувається на кожному кроці, адже земля встелена рашистським залізом. Багаторічні дерева переламані навпіл осколками снарядів. Неподалік підбита ворожа БМП, бо колись ця місцина — була тилом росіян. Та після того, як наші їх погнали, стала передовою.

Попри близькість позицій росіяни не поспішають йти в прямі боєзіткнення, здебільшого б’ють артилерією, тоді одразу в дуель вступають наші гармаші.

Не менше військових всю ту канонаду чують мешканці навколишніх прифронтових селищ. «Майже щодня навалюють «Градами», валять сюди, тут виходить як тилова оборона уже, як тил, і вони в тил навалюють фугаси, які горять. Ми бігали тушили сарай», — розповідають місцеві.

В одному із підвалів від обстрілів постійно ховають півсотні місцевих і це третина всього населення села, хоча було населення у півтори тисячі. Тут гуртом налагодили побут — спальні місця, тепло, електрика від генератора, кухня. Кажуть на умови — гріх скаржитись. «Нормально ставляться, заставляють їсти, я трошки підправилась», — розповідає жінка.

Наскільки часто доводиться бігати в підвал за день — можна судити по кількості  зрешечених автівок та будівель. А багатьом вже й немає звідки бігти, будинки рашисти палили і  танковими обстрілами, а на сусідній вулиці по хатам били реактивними ракетами. Чи то прицільним, чи хаотичним вогнем ворог знищує навіть те, що ніби-то декларує, як сакральне для себе — розбомбили пам’ятник радянським солдатам в Другій світовій війні.

Це село два місяці було в окупації, на вулицях досі стоять вкрадені загарбниками цивільні автівки, на яких намалювали свою химерну свастику. Та довго на них їздити рашистам не дали наші воїни. «Ви не уявляєте, коли вони зайшли, хотілося просто потримати за руку. Просто на них, як на богів, дивилися, ми два місяці були в окупації, це було дуже важко, і коли прийшли наші хлопці, були в цих зелених стрічечках, не могли на них налюбуватися», — розповідають місцеві.

Попри постійні обстріли, відсутність комунікацій і поруйновані будинки, ці люди не перестають посміхатись. І переконані, все обов’язково відбудують, дуже швидко, після перемоги.

Читайте також:

У Кропивницькому переселенці влаштували масштабну толоку, щоб подякувати містянам за гостинність

Шахраї видурили сотні тисяч гривень у родичів зниклих безвісти: СБУ викрила схему

У Новомосковську з'явилася вулиця Бориса Джонсона, тепер містяни хочуть змінити і назву міста
Дополнительно:
На звільнених територіях Харківщині все ще обстріли, але люди радіють присутності українських військових

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.