Вс. Июн 26th, 2022
Мама, тітка і її чоловік помирали від важких опіків на очах двох дівчат, в прихисток яких поцілив танк окупантів

У тому домі було 5 людей, але вижили тільки 18-річна Лілія і 14-річна Ніна. Вони вже третій місяць витримують болісні і нестерпні перев'язки, адже понад третина тіл в глибоких опік, йдеться в ТСН.

Розповісти, що трапилось, 14-річна  Ніна не має сил, лише чує про маму, не може втриматися, тому їхню історію могла розповісти старша сестра Ліля.

На момент російського вторгнення дівчата були у селі Велика Дорога на Чернігівщині. Туди зайшло окупантів більше ніж мешканців. «У селі у нас 600 людей населення, а їх 700. В кожну хату лізли, як собаки», — розповідає голова села.

Окупанти поселились у рідній хаті дівчат, де 4 дітей жили з мамою. Двоє — середня сестра і брат — навчалися в Харкові. Коли окупанти зайняли їхній дім, пані Ольга з Лілею і Ніною переїхали на край села до своїх друзів. Однак 3 березня туди дійшли два танки та два БТРи і без жодної причини вони зупинилися біля дому. «Я побачила як вони крутили дулом. Я уже просто в проймі двері побачила хвилю вогню», — пригадує дівчинка.  

По будинку було два вистріли із танка, а тоді ще кулеметна черга, не залишилося нічого — жодної вцілілої стіни. В будинку на той момент було 5 людей: Ніна, Ліля, їхня мама Ольга, і подружжя — Віталій та Людмила. З охопеного полум'ям будинку вибиралися, як могли — хто через вікна, хто через отвори в стінах. Ліля вилізла через вікно. Дорослі виходили останніми, на мамі згорів весь одяг.

Повністю обпечені, без одягу, на холоді під обстрілами діти і дорослі не могли дістатися до лікарні. Через зруйновані мости і бойові дії до них не могла доїхати швидка. Шоковані вони рухалися в бік Ніжина, дорогою їх підібрала швидка.

Ніжин був у повній блокаді, все що могли зробити лікарі, вони зробили. Але у дорослих були понад 80% опіків, в таких ситуаціях крім шкіри страждають нирки. «3 числа дядь Валік помер, першим. Потім 13 березня — мама, і 6 квітня — тьотя Люда. Мені здавалось що все добре, раз ми вилізли, значить ми виживимо», — пригадує зі сльозами Лілія.  

Вижили тільки дівчата. У 18-річної Лілі найменше уражена шкіра — хоча 25 відсотків тіла в опіках —  попечені і руки, і ноги, і обличчя. У Ніни 35% уражень, а руки 14-річної дівчинки нині не розгинаються повністю. Після того, як лікарі Ніжина залікують усі рани, їй потрібні консультації фахівців та реабілітація, аби зберегти рухомість суглобів.

Із рідних у дівчат залишилась бабуся, вона стала опікуном для 4 дітей. Середніх дітей — Аню і Юру — після смерті мами забрали рідні до Чехії. Ніна і Ліля не хочуть їхати закордон. Старша Ліля має намір повернутися до дому, але там немає вікон, розбиті двері, опалення, потрібен ремонт.  Цей дім любила мама, і Ліля дуже хоче виконати її головну настанову. Дівчата дуже вірять в перемогу України і в те, що рано чи пізно зможуть відновити свій рідний дім у прикордонній Чернігівській області. Мріє, батьківський дім, щоб він був прихистком для брата і сестер.

Читайте також:

Єдиний смаколик – хліб: на Київщині посивілі діти від пережитого і досі просять домашніх паляниць

24 години на добу і без вихідних військові укріплюються на кордоні із Білорусі, звідки надходить постійна загроза

Військовий експерт Жданов розповів, чи можливий наступ на Харків
Дополнительно:
Мама, тітка і її чоловік помирали від важких опіків на очах двох дівчат, в прихисток яких поцілив танк окупантів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.