Пт. Авг 19th, 2022
Зернова угода та обстріл Одеси: Росія тестує Захід щодо можливого перемир’я у війні

Обстріл «Калібрами» Одеського порту на наступний день після підписання зернової угоди у Стамбулі може говорити як мінімум про дві цілі Росії.

Перша – створити розуміння, що експорт українського зерна з трьох українських портів можливий лише на папері. Тобто, посіяти страх у перевізників не надсилати свої кораблі до українських портів, які ми, звичайно, підготуємо гарантуємо безпечний розмінований коридор, бо вони можуть бути обстріляні.

Друга — примусити Україну до певного перемир’я та режиму тиші. Річ у тім, що Росія розглядала й продовжує розглядати цю угоду по зерну, як пілотну спробу домовитися з Заходом про врегулювання, чи готові говорити з Росією. Ми побачили, що готові, і Росія спробує продати цю свою начебто готовність вести якісь політичні ігри, дипломатію, щоб просувати діалог, домовленості та в короткостроковій перспективі перемир’я, щоб пішов на спад потік зброї до України.

Про це у коментарі ТСН.ua сказала голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду Демократичні ініціативи Марія Золкіна.

За словами Володимира Зеленського, ракетний удар по Одесі – це удар по політичних позиціях самої Росії. Ще не встигли висохти чорнила, якими міністр оборони РФ Сергій Шойгу підписував свою частину угоди з Туреччиною та ООН, як на наступний день Кремль її прямо порушив. До того ж спочатку Москва набрехала Анкарі, що, зі слів Міноборони Туреччини, то не вони обстріляли порт «Калібрами», а вже в неділю, 24 липня, речниця російського МЗС Марія Захарова підтвердила, що Росія била по якихось військових цілях в Одесі.

Про вихід України з угоди не йдеться. Ми зацікавлені в експорті нашої агропродукції на світові ринки, продемонструвавши нашим міжнародним партнерам, що готові, як і вони нам, допомагати, коли Путін шантажує весь світ голодом, що спричинить потік мігрантів з Африки передовсім до країн ЄС.

Що ми спробували зробити, укладаючи зернову угоду?

Перше, за словами Марії Золкіної, ми порушували тему військово-морської місії. Проте досягти цього не вдалося — ніхто не готовий надсилати свої військові кораблі до Чорного моря, та й Туреччина їх би не пропустила через Босфор з огляду на Конвенцію Монтре.

Друге – ми намагалися демілітаризувати Чорне море настільки, наскільки це можливо. Проте акваторія залишається блокованою та окупованою, за винятком тих вузьких коридорів, які будуть прокладені.

«Ми не отримали гарантій. Напевно, їх і не може бути, бо ніхто жодним чином не надсилатиме Україні якусь військово-морську місію. Але Україна натомість мала би отримати додаткові види озброєнь саме для одеського регіону, з якого буде вестися експорт, максимальне посилення протикорабельними ракетами, системами ППО та ПРО. Обстріл Одеси «Калібрами» показав, що Україна мусить гарантувати безпеку в цьому регіоні, як і було раніше, винятково своїми силами. А для цього треба, щоб наша армія була в цьому регіоні озброєна тим, чим треба, щоб російські кораблі не рушили в бік українського узбережжя, і щоб ракети з російських кораблів, які стоять у Чорному морі, ми могли збивати», — пояснює Марія Золкіна.

Третє, і це нам вдалося, — створити міжнародну парасольку для цієї місії. І після обстрілу «Калібрами» Одеси ми можемо вимагати скликання Радбезу ООН.

«Тобто, якби це була суто потрійна домовленість між Туреччиною, Україною та Росією, були би проблеми. Туреччина зацікавлена у власних політичних інтересах, не завжди граючи роль рівновіддаленого партнера. Те, що ми домоглися міжнародного мандату для цієї місії, — це важливо, бо тепер ми можемо апелювати до того, що Росія порушує домовленості, які відбулися за підтримки генсека ООН. На практичному рівні це звісно не дасть нам інструментів впливу на Росію. Тобто, це не зменшить обстріли, жодним чином не деблокує акваторію, але ми підвищили статус цього питання до максимально можливого в гуманітарному плані. Це нам вдалося. Це позитивний сигнал», — вважає Марія Золкіна.

Четверте – експорт Росією краденого українського зерна, якому Україна намагається протидіяти, і поки що не так успішно, бо окремі країни на це не реагують, наприклад Туреччина. Можна з одного боку підкреслити її посередницькі зусилля, але з іншого, коли вона заплющує очі на порушення норм міжнародного права по експорту продовольчих товарів, морській навігації, це в мінус їй, як стороні, яка спроможна надавати саме посередницькі функції.

В чому, за словами Марії Золкіної, був інтерес України? В тому, щоб паралельно з відкриттям експорту з наших портів, світ, наммперед ключові гравці – ЄС та США – розробили санкційний механізм протидії сірим схемам по вивезенню краденого українського зерна. Для цього потрібні не прямі санкції проти продовольчого ексопрту з Росії, а проти компаній, які опікуються перевезенням та страхуванням.

«Що для цього треба? Створити максимально незручні умови тим, хто це везе та страхує. Тобто, якщо цей вантаж не є сертифікованим, або проблемним, якщо його можуть затримати в будь-якому з портів на невизначений час для перевірок та доведення факту автентичності, перевізники апріорі не будуть зацікавлені вивозити такий вантаж. І от саме у створенні такого непрямого тиску на можливість вивезення краденого зерна був наш інтерес. Ні цією угодою, ні поза нею, ми цього не домоглися», — каже Золкіна.

Навпаки, і про це вже писав ТСН.ua, Путін домігся часткового зняття санкцій із РФ. Так, це правда, що санкцій щодо експорту російської агропродукції та добрив на світові ринки ні США, ні ЄС не запроваджували. Проте в міжнародній практиці є термін «самосанкцій», як і у випадку з російською нафтою, коли країни не охоче йдуть на здійснення транзакцій із підсанкційною країною.

Мінфін США та Рада ЄС випустили свої окремі рішення, якими зафіксували, що санкцій проти російської агропродукції та добрив не запроваджували, дозволивши проводити за них розрахунки з кількома російськими банками. А от це вже пом’якшення санкцій. Бо, як у випадку з російським газом, Москві можна було залишити лише, наприклад, один банк для розрахунків.

Тобто, за словами Марії Золкіної, ці роз’яснення від Мінфіну США та Ради ЄС, — це міжнародний, відкритий та політичний сигнал про те, що цих санкцій і не буде. 

«Все, що буде вивозитися під егідою російського експорту, йтиме, як сказано в цих роз’ясненнях, без будь-яких перешкод. З екземпляру зернової угоди від України, це буде йти без інспекцій. Як зараз Україна має добиватися зупинки цих кораблів, їхнього інспектування, з якими труднощами ми мусимо доводити, що це крадене зерно, а не будь-який російський експорт? Україна може і швидше за все буде продовжувати це робити – надсилати ноти від наших посольств тощо. Але реакція на це буде «заплющити очі «. Бо є позиція – російський продовольчий експорт точно має бути без будь-яких обмежень. Крапка», — зазначила Марія Золкіна.

Нагадаємо, росіяни напередодні обстріляли крилатими ракетами Одеський порт. Світ засуджує Росію за невиконання підписаних у п’ятницю у Стамбулі угод щодо експорту українського зерна, втім Україна зобов’язується і надалі працювати над своєю частиною домовленостей.

Читайте також:

Україна, Туреччина та ООН офіційно підписали угоду щодо розблокування експорту зерна
Росіяни поцілили по тій частині Одеського порту, де готувалося зерно до експорту
«Вкотре демонструє повне нехтування РФ міжнародним правом» — Боррель про удар по Одеському порту
Дополнительно:
Зернова угода та обстріл Одеси: Росія тестує Захід щодо можливого перемир’я у війні

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.