Пт. Авг 19th, 2022
Чому так швидко взяли Лисичанськ і що було в Сєвєродонецьку: генерал Красильников розповів про бої за міста

Генерал ЗСУ пояснив, що призвело до окупації Лисичанська та Сєвєродонецька.

Заступник командувача військ оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ, бригадний генерал Дмитро Красильников у інтерв'ю «Центральному Громадському Телебаченню» назвав основну проблему на фронті.

«На жаль, вийшло так, що всі чомусь забувають за Лисичанськ, я завжди казав, що основна проблема не верх-низ, не висота чи низина. Основна проблема – це логістика і забезпечення. Тому що можна бути дуже сміливим. Можна бути дуже хоробрим. Можна бути підготовленим супер, мати три глази нічного бачення і таке інше», – зазначив генерал.

Що трапилося з Сєвєродонецьком

За словами генерала, було знищено три мости, які з’єднували Лисичанськ і Сєвєродонецьк. Постачання, а головне, евакуацію поранених налагодити не було можливості.

«Навіть якщо можна було цей Сєвєродонецьк наводнити, боєприпаси натягати заздалегідь туди, води, їжі – чого завгодно. То поранених ти заздалегідь не евакуюєш. Поранені з’являються під час бою. Головна проблема – це евакуація поранених. Як тільки немає евакуації поранених, як тільки не надається вчасно допомога медична – все. Це рахуємо, підрозділ вже втрачений. Тому що вони поступово втрачають… кожен починає думати: ага, якщо мене поранять, що так само буду стікати кров’ю, чекати, коли хтось на лодці припливе чи ще щось…», – розповідає Красильников.

Також генерал повідомив, що ворог пробився до Лисичанська з південного боку через нафтопереробний завод. Він пояснив, чому ЗСУ змушені були відійти.

«Я скільки разів чув обґрунтування того Сєвєродонецька, чому нам потрібен був Лисичанськ, не потрібен Сєвєродонецьк, стояти насмерть і так далі – можна все робити. Тим більше, що на той час у Сєверодонецьку залишилися ті підрозділи ССО, Нацгвардія мотивовані, які нормально могли вести оборону. Але знову таки – для чого? Для того, щоб… вони могли вести оборону до тих пір, поки ця оборона не ставала більш коштовною, ніж відхід на раніше підготовлені позиції. Всі сподівалися, що так воно станеться з Лисичанськом, але те, що трапилося з Лисичанськом – те, що противник пішов на Лисичанськ з іншого боку. Тобто ми резерви застосували на Сєвєродонецьк, а противник пробився на Лисичанськ з південного боку через нафтопереробний завод і таке інше», – зазначив він.

За його словами, у підрозділі сталася психологічна криза.

«Як так вийшло? Ну, знову-таки, що всьому є межа терпіння, межа витримки і так далі. Тобто я там особисто бачив підрозділ, якій три місяці відбивав всі атаки, переходив в контратаки, гнав противника. А потім наступив такий момент, що – бах! І всі відмовилися виконувати завдання. Просто різко і все. Якийсь надлом відбувся. Це трапляється тоді, коли оці маса критична військовослужбовців, яких гуртують колектив, нормальних військовослужбовців, досвідчених, вмотивованих, їх стає дуже мало. Дуже мало. І вони вже не впливають на світогляд всього підрозділу. І коли приходить дуже багато мобілізованих військовослужбовців, які не мають ані досвіду, ані навичок, ані бажання – нічого, то вони своєю панікою перекривають будь-яке раціональне зерно тих людей, які становлять кістяк підрозділу», – зазначив генерал.

На його думку, у підрозділах ЗСУ необхідна чітка ротація.

«Потрібно чітко дивитися: як тільки в підрозділі стає десь 50% штатного підрозділу, його уже потрібно трошки виводити хоча б днів на 5, на 7 на відновлення. Навіть на другу лінію. Скажімо так, не на материкову частину країни, де не ведеться бойових дій, а навіть 20 км, 30 км від лінії фронту. Щоб вони хоча б не потрапляли під ствольну артилерію. Головне завдання – вивести їх з-під ствольної артилерії. І там, щоб вони спокійно переформатувалися і трошки провели окучування тих підрозділів, які надходять на доукомплектування. Тобто в чому проблема? Навіть якби хотів цей військовослужбовець, цей сержант комусь щось передати, тому же військовослужбовцю новоприбулому якийсь свій досвід, він не може його передати. Чому? Тому що він знаходиться тут, той – на іншій позиції. Ведеться постійний бій. Неможливо просто ні про що поговорити, когось чогось навчити. Просто мізки на місце йому поставити. Нема часу. І немає просто якоїсь можливості. Чітко витримувати межу втоми, грань тієї втоми. Все», – додав генерал.

Нагадаємо, наприкінці липня президент України Володимир Зеленський повідомив, що найближчі 3-6 тижнів стануть вирішальними у звільненні окупованих територій, зокрема йдеться про південні регіони.

Читайте також:

Наступна і остання битва Путіна: російський політик пояснив, яку ставку диктатор робить для того, щоб зламати опір України
Путін помре 2023-го: відомий окультист назвав точну дату смерті
Коли і як закінчиться війна з Росією: відомий окультист назвав фази і чіткі дати
Дополнительно:
Чому так швидко взяли Лисичанськ і що було в Сєвєродонецьку: генерал Красильников розповів про бої за міста

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.